- розтрушений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розтрусити. || розтру́шено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розтрушений
Смотреть что такое "розтрушений" в других словарях:
розтрушений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розтріпаний — 1 дієприкметник розкуйовджений розтріпаний 2 дієприкметник розправлений; розтрушений розм … Орфографічний словник української мови
